Динаміка ендотеліальної дисфункції після прямих методів реваскуляризації з приводу хронічної ішемії нижніх кінцівок

Abstract

Мета. Вивчити динаміку ендотеліальної дисфункції у хворих з дистальними формами ураження артеріального русла до та після відновлення плину крові. Матеріали і методи. Вивчено та проаналізовано результати комплексного обстеження 30 хворих, прооперованих у відділенні судинної хірургії Закарпатської обласної клінічної лікарні імені Андрія Новака з 2012 по 2018 р. з приводу хронічної ішемії нижніх кінцівок (НК): ІІБ ступінь ішемії був у 17 (56,7%) пацієнтів, ІІІА - у 13 (43,3%). Усім хворим виконано стегново-підколінне шунтування. У всіх хворих до та через 30 днів після оперативного втручання забирали венозну кров з подальшим визначенням кількості десквамованих ендотеліоцитів (ДЕТ), за якою судили про ступінь ендотеліальної дисфункції. Результати. Зменшення кількості ДЕТ з (6,12 ± 0,21) до (3,9 ± 0,08) × 105 в 1 л плазми після виконання прямих методів реваскуляризації з приводу хронічної ішемії НК свідчить про достовірне зниження ступеня ендотеліальної дисфункцїї (р < 0,001). Висновки. Переважання процесів регенерації над виявленням апоптозних ендотеліоцитів в інтимі судин та кількості ДЕТ свідчить про зниження ступеня ураження судин, позитивний динамічний ангіогенез та ефективність проведеного лікування.

Keywords

• облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок; хронічна ішемія нижніх кінцівок; ендотеліальна дисфункція; десквамовані ендотеліоцити; стегново-підколінне шунтування