Репрезентація університетів у Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Abstract

У статті окреслено місце й роль університетів, включених до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як окремих об’єктів номінації, так і складових частин номінаційних досьє історичних центрів міст; визначено вплив зазначених освітніх інституцій як своєрідних репрезентантів своїх країн, на розвиток культури, освіти й науки. За допомогою загальнонаукових методів аналізу, синтезу та узагальнення розкрито суть і значення університетів як об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО на основі їх симбіозу між пам’яткою ЮНЕСКО і студентською Alma-mater як для кожної з країн, так і міжнародного співтовариства. На лютий 2023 року Список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (після включення у січні на засіданні спеціальної сесії КВС ЮНЕСКО трьох об’єктів до Списку ЮНЕСКО під загрозою) нараховував 1157 об’єктів культурної, природної та змішаної спадщини. Серед унікальних об’єктів, які у різні роки були визнанні надбанням людства, чільне місце посідають сім одноосібних університетських архітектурних комплексів університетів, що включені до Списку ЮНЕСКО. Особливість зазначених об’єктів полягає у тому, що вони покликані виконувати подвійну функцію: з одного боку, – це освітні і наукові інституції, а, з іншого, – об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Дослідження базується на принципах об’єктивності та історизму, що передбачає розгляд окремих процесів у контексті їх розвитку і зв’язку з відповідними вітчизняними та міжнародними інституціями. Особиста участь авторів статті у підготовці номінаційного досьє щодо включення у 2011 році Резиденції митрополитів Буковини і Далмації (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича) до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та подальші кроки в її охороні та збереженні дали можливість проаналізувати та зробити висновок щодо переваги зазначених номінацій у процесі розвитку освіти, науки і культури.

Keywords

• університет
• об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
• номінація
• охорона і збереження
• надбання людства