Особливості ведення вагітності та пологів у жінки з хворобою Віллебранда: клінічний випадок

Abstract

Хвороба Віллебранда (VWD) становить серйозну медичну проблему. Жінки з VWD мають в 1,5 раза вищий ризик післяпологової кровотечі, частота якої в таких хворих коливається в межах від 40% до 60%. Мета - проаналізувати особливості профілактики акушерської кровотечі у жінок з VWD на прикладі клінічного випадку. Змінний характер фактора Віллебранда (VWF) і фактора VIII під час вагітності спонукає до ретельного обстеження вагітних жінок із VWD мультидисциплінарною командою за участю акушера-гінеколога, гематолога, анестезіолога та інших спеціалістів у закладі охорони здоров’я ІІІ рівня перинатальної допомоги для найбільш відповідного лікування при розродженні та в післяпологовому періоді. У плануванні розродження доцільна підготовка достатньої кількості препаратів крові та гемостатичних лікарських засобів. Жінки з VWD мають підвищений ризик післяпологової кровотечі, обсяг і склад інфузійно-трансфузійної терапії залежать від об’єму крововтрати. Профілактика як ранньої, так і пізньої післяпологової кровотечі потребує медикаментозної терапії з використанням утеротонічних засобів, індукторів вивільнення фактора VIII і VWF, антифібринолітиків, поряд із трансфузійною терапією, що сприяє нормалізації коагуляційного гемостазу і відновленню загального стану породіллі. Інфузійно-трансфузійна терапія, гемостатична терапія транексамовою кислотою, кваліфікована техніка виконання оперативного розродження шляхом кесаревого розтину з використанням аргоно-плазмової коагуляції для гемостазу дає змогу зберегти дітородну функцію в жінки з VWD при акушерській коагулопатичній кровотечі. Дослідження виконано відповідно до основних положень Гельсінської декларації. На проведення дослідження отримано згоду пацієнтки. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Keywords

• хвороба віллебранда
• інфузійно-трансфузійна терапія
• післяпологова кровотеча
• коагулопатія