ФЛОРИСТИЧНА СИМВОЛІКА ПОЕЗІЇ ЛІНИ КОСТЕНКО
Abstract
Розглянуто флористичну лексику поезій Ліни Костенко в лінгвокультурологічному аспекті, визначено міфологічну семантику і символіку флористичних назв у віршах збірки "Триста поезій", досліджено зв'язок символічного значення квітів з тотемічними віруваннями, хтонічною семантикою рослинності, солярними міфами, проаналізовано особливості поетичного аранжування. Зроблено висновки про оригінальну поетичну модель міфопростору, що поєднує світ небесний і земний, сповнений флористичних образів, закорінених у прадавніх тотемічних віруваннях. Гармонійне єднання людини і природи передбачає авторську інтерпретацію універсальних флористичних символів у межах парадигми "квіти" – "міф" – "поет", де квіти набувають метафоричного значення вічності життя, народженого у космогонічних глибинах міфологічної архаїки.
