Соціальний потенціал вчителів у професійному середовищі

Abstract

У статті представлено результати дослідження проблеми соціального потенціалу вчителів у професійному середовищі. Під соціальним потенціалом ми розуміємо нематеріальні ресурси вподобання, довіра, норми спілкування та особисті зв’язків між вчителями, які уможливлюють співпрацю та обмін знаннями між ними. Зясовано, що у системі освіти в сучасних умовах формування нового інформаційного суспільства зростає роль і значення соціального потенціалу вчителя. Тому праця сучасного педагога відбувається в контексті очікувань, які покладає на нього суспільство. Під час нашого дослідження було використано теорію соціального капіталу, яка вже певний час функціонує в економіці та політиці, а також у соціальних науках. У нашому дослідженні виокремлено чотири основні змінні, які визначають соціальний потенціал учителів: участь та взаємодія, міжособистісні стосунки та комунікація, довіра та надійність, взаємність та лояльність. Результати дослідження показують, що респонденти поділяються на дві групи. Перша - це вчителі, які в своїх оцінках створюють позитивний образ власного соціального потенціалу, особливо у випадках їхньої участі, залучення та взаємодії у професійному середовищі. Друга група - вчителі з більш скептичним та амбівалентним ставленням. Це особливо помітно у процесах взаємодії та лояльності, стосунків і спілкування. Вчителі не ставлять собі за мету негативно оцінювати власне оточення. Можливо, вони не помічають або не хочуть помічати незручних, складних та конфліктних ситуацій.. Тому можна припустити, що це є підтвердженням феномену фасадності та поверховості поведінки і стосунків серед вчителів, прагненням зберегти безпечний status quo.

Keywords

• взаємність та лояльність
• вчителі
• довіра та авторитет
• соціальний потенціал
• стосунки та міжособистісне спілкування
• участь та взаємодія