Історико-політичні проблеми сучасного світу (Dec 2018)
Геополітичні виклики сучасної України
Abstract
Одним із найважливіших та визначальних феноменів сучасності є глобалізація як складний і неоднозначний процес, який не зменшує, а збільшує і поглиблює економічну диференціацію країн та народів, формує протиріччя в політичному, соціальному, культурному розвитку, а тому знайти загальний знаменник стає все важче. Сутність глобалізації як соціального процесу полягає в зростаючому взаємозв’язку і взаємозалежності національних економік, національних політичних і соціальних систем, національних культур і взаємодії людини з навколишнім середовищем. На початку ХХІ століття глобалізація як нова реальність виявилася в центрі уваги науковців і політиків. Сучасний світ, як відзначають експерти, характеризується поглиблюваною економічною й політичною взаємозалежністю й взаємовпливом, розширенням міжнародної інтеграції, створенням регіональних інтеграційних об’єднань, включенням у взаємодію нових ринків і діючих осіб, і використанням у цьому процесі нових правил і інструментів у світовому масштабі. Глобалізація підготовлена всім ходом історичного розвитку і природно продовжує процес інтернаціоналізації. Інтернаціоналізація й глобалізація тісно зв’язані між собою, взаємодіють і суперничають, породжують гібридні форми. Однак глобалізація якісно відрізняється від процесу інтернаціоналізації. Відмінна риса глобалізації полягає в тому, що наростають масштаб і глибина усвідомлення миру як єдиного простору, а внутрішні події в тій або іншій країні роблять не менш сильний вплив на інші народи й держави, чим властиво зовнішньополітичні акції.Основними характерними ознаками глобалізації в сфері економіки є розширення торгівлі та її лібералізація, інтернаціоналізація обороту капіталу та усунення перешкод для його руху, глибокі зміни у фінансовій сфері, що більше ніж інші форми співробітництва відчуває наслідки електронної революції, розгортання діяльності транснаціональних корпорацій (ТНК) та їх зростаюча експансія, переважаюча орієнтація попиту на світовий ринок, утворення міжнародних фінансових інститутів. Процеси формування європейської політики безпеки та функціонування спільної європейської зовнішньої політики сприяють трансформації сприйняття концепту нейтралітету країнами з нейтральним статусом, а також іншими країнами – членами ЄС, які одночасно є членами НАТО. Визнаючи свої геополітичні пріоритети і розбудовуючи зовнішньополітичну стратегію, Україні необхідно враховувати означену трансформацію концепту нейтралітету.
Keywords
