ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОСВІТНІХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

Abstract

Питанню правового регулювання освітніх відносин у суспільстві сьогодні приділяється особлива увага. Адже юридичне підґрунтя таких відносин закладене в Конституції України й великій кількості законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують і регулюють провадження освітнього процесу в державі. У статті розвинуто підхід до обґрунтування освітнього права, яким урегульовується й за допомогою якого реалізується гарантоване Конституцією України право на освіту та одержання освітніх послуг. У ході дослідження обґрунтована необхідність розмежування освітніх відносин на два блоки: 1) безпосередньо освітні, до яких запропоновано відносити безпосередню передачу знань здобувачеві освітніх послуг; 2) відносини, пов’язані з освітніми. Серед низки таких відносин увагу зосереджено на трудових, адміністративних, господарських, сімейних, фінансових, податкових, бюджетних відносинах тощо. Виокремлені основні характеристики освітніх відносин, а саме: багатосторонність, ураховуючи різноманітність взаємозв’язків, які виникають у здобувачів освіти в процесі одержання освітніх послуг (сюди відносяться відносини з керівником закладу вищої освіти, науково-педагогічними й педагогічними працівниками, батьками та близькими, а також юридичними особами, які можуть оплачувати навчання); суб’єктоцентризм здобувача вищої освіти, який має право й бере на себе зобов’язання здобувати освіту; особистісність та невідчужуваність процесу здобування освіти, оскільки право на освіту не можна делегувати іншому суб’єктові; функціональна різноманітність та багатоетапність реалізації. Це дослідження може стати підґрунтям для вдосконалення нормативно-правового поля регламентації освітньої галузі.

Keywords

• освітнє право
• правове регулювання
• галузь освіти
• освітні втрати
• нормативно-правові акти у галузі освіти