Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Nov 2024)

Підходи до розуміння та зміст адміністративно-правового регулювання дискреційних повноважень органів місцевого самоврядування в сфері земельних відносин

  • A. I. Lavrenko

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.85.2.55
Journal volume & issue
Vol. 2, no. 85

Abstract

Read online

Стаття присвячена детальному дослідженню дискреційних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері земельних відносин з урахуванням нових підходів, закріплених у Законі України «Про адміністративну процедуру» (далі – ЗАП) [1]. У ході дослідження розглянуто теоретичні аспекти дискреційних повноважень у вузькому та широкому розумінні. Аналізуючи визначення, що встановлено у ЗАП, автор надає свої розуміння дискреційних повноважень «у вузькому сенсі», як можливості адміністративного органу обирати один із кількох варіантів рішень, які є правомірними і відповідають меті, з якою такі повноваження надано. Це створює простір для прийняття індивідуальних адміністративних актів в рамках адміністративних процедур. Такі повноваження обмежуються прийняттям актів індивідуальної дії, спрямованих на вирішення конкретних земельних питань. Дискреційні повноваження у широкому розумінні, натомість, слід розуміти як правомочності, надані органам місцевого самоврядування на підставі закону або іншого нормативно-правового акта, що дозволяють зазначеним органам здійснювати самостійне правове регулювання у сфері земельних відносин. Такі повноваження передбачають можливість ухвалення рішень на власний розсуд, зокрема через видання актів нормативного характеру. Це регулювання має відповідати не лише вимогам загального законодавства, але й бути спрямованим на досягнення цілей, закріплених у спеціальних правових актах, а також у локальних нормативно-правових актах, ухвалених самими органами місцевого самоврядування. Автор також акцентує на необхідності подальшого розвитку доктринальних підходів до дискреційних повноважень, що має сприяти не лише підвищенню ефективності правозастосування, але й створенню правових механізмів, які б забезпечили належний рівень контролю за їх реалізацією. У статті підкреслюється значення розвитку правових гарантій захисту інтересів громадян в умовах реалізації дискреційних повноважень місцевими органами влади у сфері земельних відносин. Автор вважає, що це сприятиме підвищенню прозорості та підзвітності органів місцевого самоврядування, а також забезпеченню справедливості та законності у прийнятті рішень.

Keywords