ФЕНОМЕН ТЕРОРИЗМУ: РОЗУМІННЯ СУТНОСТІ

Abstract

Постановка проблеми. Сучасний світ після подій 11 вересня 2001 р. живе з розу­мінням того, що поряд з глобальними проблемами, які вже були усвідомлені людством наприкінці ХХстоліття: загроза ядерної війни, забруднення навколишнього середови­ща, зміна клімату, бідність і злидні в окремих регіонах планети, виникла ще одна за­гроза, яку теж можна віднести до глобальних - тероризм. Тероризм багатоликий і різноманітний, він трансформується разом з людством, він мімікрує під боротьбу з несправедливістю, нерівністю, пригнобленням, національно-визвольну боротьбу та інші соціально-політичні процеси, які можуть бути сприйняті амбівалентно. Тому проникнення в сутність тероризму, осмислення причин, способів і методів його бо­ротьби, є особливо актуальним для України, яка вже п’ятий рік як стала об’єктом «гібридної» війни у ході якої супротивник широко використовує терористичні акти. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Феномен тероризму став особливо активно досліджуватися вченими після трагедії в Америці, хоча і раніше він пере­бував у полі їх зору. Але лише за останні півтора десятиліття написано сотні книг і тисячі статей на цю тему, видані десятки енциклопедій, які досліджують дане явище. Серед вчених, які досліджують сутність, природу, форми і методи бороть­би тероризму можна назвати таких дослідників за кордоном як М. Абрамс, А. Брен­нан, С. Гоерц, Б. Гоффман, Б. Дженкінс, Л. Дуган, М. Креншоу, Д. Фрейліч, М. Хамм, A. Хашим та ін. Велику увагу дослідженню тероризму приділяли й українські вчені, такі як В. Антипенко, О. Бардін, А. Деменко, В. Ємельянов, В. Крутов, В. Ліпкан, B. Мандрагеля, І. Мусієнко та ін. Формулювання цілей. Метою статті є спроба проникнення у сутність фено­мену тероризму і запропонувати дефініцію тероризму. Виклад основного матеріалу. Осмислення тероризму як глобальної проблеми сучасності і з’ясування боротьби з ним є важливою гносеологічною задачею, що ви­магає негайного розв’язання. Крім того, генезис даного явища свідчить про його значну трансформацію: змінюються форми здійснення терористичних актів, від­бувається зсув у полі цільового впливу терористів, змінюються методи їх діяльності, особливості організаційного будівництва та ін. Тероризм також має багато спіль­ного з іншими формами соціального протесту і насильства - агресією, збройною боротьбою, військовими конфліктами різного ступеня інтенсивності, партизанськи­ми діями, диверсіями тощо. У сучасній науковій літературі існує понад ста визначень тероризму. Хоча на рівні ООН на сьогоднішній день не досягнуто жодної домовле­ності про визначення цього поняття. Американські дослідники тероризму підкрес­люють, що це явище легше описати, ніж дати йому чітке, однозначне тлумачення. Однак саме по собі визначення тероризму дуже важливо. Визначити будь-яку дію як терористичну означає не просто стверджувати, що вона має певні харак­теристики, але і засудити її. Спробуємо уточнити ряд моментів, пов’язаних з де­фініцією тероризму. Кожне визначення повинне містити в собі істотні ознаки явища. На наш погляд, коли говориться про тероризм, то, по-перше, до них відно­ситься насильство. Склалися три типи теорій, що пояснюють джерела насильства. Перший тип поєднує ті концепції, що виводять насильство з природи людини. Дру­гий тип теорій виводить застосування насильства з економічних і соціальних умов життя суспільства. Третій тип теорій зв’язує насильство з динамікою конфлікту. Звичайне насильство має два основні трактування: примус і застосування фі­зичної сили. Системний аналіз допускає з’ясування функцій насильства, які значною мірою зумовлені ступенем усвідомлення своїх дій суб’єктами насильства і остаточ­ною метою насильства. Розрізняють так зване ірраціональне і раціональне насиль­ство, а також інструментальне і символічне (чи «комунікативне») насильство. З погляду з’ясування особливостей насильства при здійсненні терористичних діянь варто акцентувати два моменти: явний і латентний елементи насильства. Явний елемент насильства пов’язаний із здійсненням безпосередніх терористичних актів, унаслідок яких гинуть люди, руйнуються будинки, вибухають літаки, потяги тощо. Латентний елемент насильства пов’язаний з тим, що терористичний акт запускає механізм примусу людей робити так, як цього вимагають терористи, впливати на державні структури з метою реалізації на практиці тих вимог, що висувають терористи, створює в суспільстві атмосферу страху та безвиході. Акцентування уваги на явному і латентному компонентах терористичної діяльнос­ті дозволяє зафіксувати те, що явний компонент терористичних дій значною мірою показує інструментальну функцію терористичного акту як явища видового сто­совно насильства; латентний компонент показує ґенезу і динаміку такого явища, як наростання страху, безвиході в соціумі, зростання ентропійних процесів у ньому. Аналіз суттєвих ознак тероризму дозволяє сформулювати своє бачення теро­ризму. Під тероризмом розуміється соціальне явище, засноване на використанні чи загрозі використання насильства у вигляді терористичного акту з метою нагні­тання атмосфери страху і безвиході в суспільстві в ім’я досягнення мети суб’єктів терористичної діяльності. Висновки. Отже, тероризм - багатоликий, не зупиняється на місці, а постійно розвивається, як соціальне явище він має дуже складну природу, його виникнення і розвиток залежать від багатьох чинників, завдяки своєї деструктивності та руйнівності він являє серйозну загрозу для суспільства й особистості.

Keywords

• тероризм
• терористичний акт
• насильство
• війна
• дефініція тероризму