ГРИМ І МАСКА ЯК СТРУКТУРНІ СКЛАДНИКИ СЦЕНІЧНОГО ОБРАЗУ

Abstract

Мета статті — виявлення особливостей гриму і масок у різножанрових сценічних образах. Методологія дослідження передбачає використання емпіричного, культурно-історичного та антропологічного методів для розуміння використання гриму як системи дій і засобів, спрямованих на кардинальну трансформацію зовнішнього вияву людини. Використано гуманістичний підхід до вивчення феноменів культури з опорою на дані антропології, етнології, етнографії, історії культури і соціології культури. Наукова новизна полягає у виокремленні функціональних особливостей гриму для визначення його подвійної природи: грим як елемент зовнішнього малюнка персонажа і грим як вплив на артиста, що сприяє різнобічному уявленню про сценічний образ. Висновки. Виявлено, що маска і грим обличчя як засоби художньої виразності доносять до глядача найсуттєвіші особистісні характеристики персонажа. Охарактеризовано специфіку зображень людського обличчя як одного із найважливіших і найскладніших завдань мистецтва. Різні види (література, музика, образотворче мистецтво, кінематограф, театр) мають власні специфічні засоби зображення. З’ясовано, що обличчя людини, її міміка, грим обличчя і маска є основними засобами театральної виразності, своєрідною візитною карткою актора. Доведено, що після виникнення кінематографа і можливостей великого плану особливості акторської гри зазнали істотних змін. Виокремлено естетику гриму для характеристики внутрішньої сутності образу.

Keywords

• театр
• художній образ
• костюм
• грим
• виразні засоби
• функції гриму