Цифрова дипломатія в контексті сучасних інформаційних комунікацій

Abstract

Мета статті – з’ясувати сутність цифрової дипломатії як нової комунікативної практики та складової публічної дипломатії. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні міждисциплінарного підходу, що дало змогу з’ясувати специфіку дискурсу цифрової дипломатії. Наукова новизна одержаних результатів полягає у спробі комплексного аналізу дискурсу цифрової дипломатії як складової публічної дипломатії в предметній сфері інформаційної справи. Висновки. Звернено увагу на те, що завдяки розробці нових методів аналізу поведінки користувачів соціальних мереж цифрова дипломатія стала надефективним інструментом не лише в політичних інформаційних кампаніях, а й у культурній політиці. З цією метою використовують сервіси та спеціальні вебзастосунки SocioViz, NVivo, Google Trends та ін. На сьогодні ефективність меседжу в цифровій дипломатії досягається через максимальне розширення діапазону читачів і глядачів. З’ясовано, що цифрова дипломатія володіє можливостями для реалізації політики «м’якої сили», вироблення узгоджених дій з метою подолання суспільством і політичних, і соціокультурних криз, а також розроблення заходів для їх запобігання. Наголошено на тому, що обробка big data та використання штучного інтелекту для цілей цифрової дипломатії є вимогою часу (так звана дипломатія даних, data diplomacy).

Keywords

• цифрова дипломатія
• концепція «м’якої сили»
• концепція «гострої сили»
• технології
• інформація
• соціальні мережі