ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ҐЕНДЕРНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В СУЧАСНОМУ КИТАЙСЬКОМУ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ
Abstract
Розкрито зумовленість смислової неоднозначності китайської ґендерної термінології на прикладі найбільш суперечливих понять "фемінізм", "ґендер", "феміністична література", "жіноча література", "жіноче письмо". До уваги береться соціально-історичний контекст, засвоєння західних теорій і актуалізація традиційних китайських учень, а також унікальне явище формування "образно-символічної термінології". У дослідженні використано культурно-історичний та типологічний методи, а почасти – метод семантичного та контекстуального аналізу. Формування феміністичного (а згодом – ґендерного) напряму в китайському літературознавстві почалося на початку 80-х рр. ХХ ст. Цей процес відбувався під впливом трьох факторів: 1) комуністична ідеологія та "державний фемінізм"; 2) поширення західних теорій фемінізму; 3) традиційні китайські концепції відносин між статями. Китайські науковці запозичували терміни, перекладаючи їх з англійської чи інших європейських мов. Однак, процес смислової адаптації нових понять був досить складним і мав свої особливості. Зокрема, китайські науковці прагнули уникати радикального протиставлення "чоловічого і жіночого" у семантиці нових термінів, натомість вони намагалися реалізувати китайську філософську концепцію взаємодоповнення категорій Інь–Ян, що відображає "ситуативність світосприйняття" китайців. Особливим явищем китайського ґендерного літературознавства є формування "образних понять". Такими поняттями є яскраві образи західної літератури й літературної критики, які в китайському культурному середовищі набувають нового значення. Зокрема, поняття "чиста сторінка", запропоноване С. Ґубар на позначення жіночої ідентичності в патріархальному суспільстві, китайські науковці пов'язують із діяльністю танської імператриці У Цзетянь і її надмогильною "стелою без написів". Проаналізований матеріал дає підстави зробити висновок про складність і незавершеність процесу формування ґендерної термінології в китайському літературознавстві, яке балансує між новими західними та власними традиційними концепціями міжстатевих стосунків.
