Аналітично-порівняльне правознавство (Sep 2024)

Генеза поняття конституційної відповідальності

  • A. Grygorenko

DOI
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.04.7
Journal volume & issue
no. 4

Abstract

Read online

В статті досліджується генеза поняття юри­дичної (конституційної) відповідальності. Розви­ток можна простежити з різних джерел, як-то з: правових систем, моральних принципів тощо. Правові системи становлять основу будь-якого належно організованого суспільства, це комп­лекс взаємозалежних і узгоджених юридичних засобів, суспільних відносин. Існують: націо­нальна правова система України, наднаціональ­на правова система Європейського Союзу, релі­гійна. Моральні принципи - це основний фунда­мент уявлення про загальну поведінку людини, на фоні якого базуються основні, найголовніші моральні норми, а похідними від цих норм є дух закону та його буква. Відповідальність у праві визначається як застосування до винної особи заходів держав­ного примусу за скоєне правопорушення. Хоча обов’язковим вбачається настання негативних наслідків для правопорушника, проте, згідно з даним визначенням, не передбачено процес відновлення порушеного права, що є визна­чальним. Відповідальність повинна завдати правової шкоди, обтяження правопорушника (як певний засіб виховання) та аж ніяк не зво­диться до примусового здійснення одного лише обов’язку, який він з якихось причин добровіль­но не виконав. Автором розглядається термін «конституція» у різні періоди його використання. Здійснюється аналіз історичних витоків цих термінів. Також, серед іншого, розглянуто питання ви­токів (джерел) не лише юридичної, а й інших видів соціальної відповідальності. Досліджу­ються документи: Афінська політія, Corpus Juris Civilis, конституційні акти Великої Британії, Апо­стольські (Папські) конституції тощо. Основними висновками дослідження є такі: розглянуто джерела як юридичної, так й інших видів соціальної відповідальності. Пропонуєть­ся авторське розуміння публічно-приватного підходу до розуміння інституту конституційної відповідальності. Рекомендується авторське ро­зуміння періодизації конституційного делікту в Україні. Наголошується, що українська док­трина, її підходи та бачення відрізняються від підходів, що застосовувались в СРСР, або засто­совуються наразі в Республіці Польщі чи інших державах-учасницях ЄС.

Keywords