Технологія виробництва і переробки продуктів тваринництва (Jun 2024)
Вплив розміру свиноферми на реалізацію відтворювальних якостей свиноматок данської селекції
Abstract
Вивчено вплив розміру свиноферми на реалізацію генетичного потенціалу свиней данської селекції та залежність інтенсивності використання свиноматок на фермах різної потужності в західній частині півострова Jylland королівства Данія. Встановлено, що зі збільшенням середньорічної чисельності свиноматок на свинофермі покращувались їх відтворювальні якості. Найвищими вони виявились у свиноматок на великих підприємствах, де їх чисельність перевищувала 1500 голів. Свиноматки на цих свинофермах мали кращу на 1,6–3,5 % багатоплідність, на 3,2–5,5 % – кількість поросят при відлученні, на 0,5–3,8 % – кількість поросят народжених на одне станкомісце в зоні опоросу та на 2,4–6,5 % кількість відлучених поросят на станок, кращу на 1,6–1,8 % збереженість поросят до відлучення та коротшу на 1,6–8,0 % тривалість підсисного періоду. Водночас у свиноматок цієї групи за майже ідентичних середньодобових приростів були нижчі на 0,5–8,1 % абсолютні прирости, менша на 3,6–6,9 % індивідуальна маса поросят при відлученні порівняно з групами підприємств, де середньорічна чисельність свиноматок була до 1500 голів. Тим часом як за масою гнізда поросят в цей час чіткої закономірності не встановлено. За комплексними індексами відтворювальної продуктивності свиноматок встановлено їх зростання при підвищенні середньорічної кількості свиноматок на підприємстві. Найвищими ці індекси виявились також у свиноматок у групі підприємств з середньою чисельністю понад 1500 голів. Вони переважали за комплексними показниками тварин з чисельністю до 500 свиноматок на 3,9–4,2 %, з їх середньорічною кількістю від 500 до 1000 – на 2,7–3,7 % і на 1,8–2,3 % їх аналогів з кількістю тварин від 1001 до 1500 голів. Доведено, що зі зростанням розміру свиногосподарства зменшився на 1,6–4,0 % щорічний відсоток введення першоопоросок у стадо, підвищувалась на 0,2–3,1 % частка свиноматок, що опоросилися. Зросла на 1,0–3,1 % середньорічна кількість опоросів на свиноматку, та на 2,5–7,6 % – кількість поросят, відлучених від свиноматки в рік. Водночас не встановлено тенденції за кількістю непродуктивних днів на свиноматку в рік, інтервалом від відлучення до осіменіння та часткою загиблих свиноматок. Визначено, що розмір ферми достовірно з силою 16,5 %, впливав на реалізацію показника багатоплідності свиноматок, з силою 17,1 % – на показник кількості поросят при відлученні та з силою 14,0 % – на масу 1 поросяти при відлученні. Фактор тривалості підсисного періоду чинив достовірний вплив з силою 10,12 % на показник маси одного поросяти при відлученні та з силою 6,91 % – на масу гнізда поросят у цей період, і не впливав на збереженість поросят до відлучення, тоді як багатоплідність і її взаємодія з тривалістю лактації не мали достовірного впливу на ці ознаки.
Keywords
