ВІДОБРАЖЕННЯ АРХЕТИПУ МУДРОГО СТАРОГО В РОМАНІ ПАНАСА МИРНОГО "ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?"
Abstract
Образ Мудрого Старого (Старця) досить помітний, вагомий і разом з тим недостатньо досліджений в українській літературі. Він чітко представлений у художній прозі доби романтизму, а також присутній у подальші періоди розвитку української авторської словесності. Проаналізоване питання про зображення архетипу Мудрого Старого в романі Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", який утілений в образі діда Уласа. Хоча цей герой у творі письменника не є головним, але його місія досить важлива. Він з'являється і зникає саме там і тоді, де потрібно. Можна з упевненістю стверджувати, що він володіє ознаками архетипу (архетипного образу), є мудрим порадником і водночас "іншим", демонструючи іноді незвичну поведінку, у своїх вчинках керується власними переконаннями, сповідує християнські цінності, спілкується не лише з людьми, але й із природою, тваринами й Богом.
