РОЗВИТОК ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ СУДНОВОДІЇВ
Abstract
Загострення екологічних проблем на світовому рівні зумовило необхідність перегляду засад формування екологічної компетентності в морських закладах вищої освіти (ЗВО). Дослідження присвячене пошуку шляхів підвищення ефективність процесу формування екологічної компетентності здобувачів освіти вищих морських навчальних закладів у процесі їх професійної підготовки. Одним із таких шляхів є впровадження авторської структурно-функціональної моделі розвитку екологічної компетентності судноводіїв у процесі фахової підготовки. Сьогодні у зв’язку із необхідністю реалізації визначених пріоритетів сталого розвитку суспільства, одним із яких є захист навколишнього середовища особливої актуальності набуває екологічна освіта майбутніх морських фахівців, оскільки від сформованості їх екологічної компетентності безпосередньо залежить збереження стану Світового океану, захист його від забруднення. У статті розглядається екологічна компетентність, як результат екологічної освіти, що являє собою складну, інтегративну характеристику особистості, яка відображає мотиви екологічної діяльності, володіння екологічними знаннями і природно-доцільними видами діяльності, вольові якості та цінності особистості з активною позицією особистості у галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, і забезпечує здатність застосовувати екологічні знання й досвід у професійних і життєвих ситуаціях, здійснювати професійну діяльність у морській галузі з позицій екологічної обґрунтованості і доцільності. Відзначається, що зростання ефективності формування екологічної компетентності залежить від модернізації існуючої технології навчання, методики та змісту інваріативної складової навчальних дисциплін за рахунок проведення міждисциплінарних науково-дослідницьких пошуків екологічного напряму, а також завдяки впровадженню факультативного курсу “Технологія діяльності судноводіїв з охорони морського середовища”, на основі принципів інтеграції, системності, безперервності, взаємозв’язку та єдності екологічних знань. У дослідженні наводяться етапи формування екологічної компетентності та розглядаються критерії сформованості для майбутніх судноводіїв. На завершення робиться висновок про доцільність впровадження структурно-функціональної моделі розвитку екологічної компетентності судноводіїв, оскільки воно сприяє підвищенню ефективності процесу формування екологічної компетентності здобувачів освіти вищих морських навчальних закладів.
Keywords
