Забур’яненість агроценозів соняшнику в короткоротаційних сівозмінах

Abstract

Досліджено вплив систем удобрення й основного обробітку ґрунту на забур’яненість агроценозів соняшнику в короткоротаційних сівозмінах. Встановлено, що при застосуванні мінеральної системи удобрення в сівозмінах була найменша кількість бур’янів, однодольних налічувалось на 68 % і дводольних на 14 % менше у порівняні з варіантом без удобрення. Зменшення забур’яненості соняшнику на початку вегетації за мінеральної системи удобрення відбулось у просапній сівозміні до 184 шт./м2, зернопросапній спеціалізованій – 170 шт./м2, зернопросапній – 95 шт./м2 і плодозмінній – 85 шт./м2. За мілкого безполицевого обробітку ґрунту на початку вегетації соняшнику відбулося зростання рясності бур’янів на 219 % у плодозмінній сівозміні, на 212 ‒ зернопросапній, на 209 ‒ зернопросапній спеціалізованій і на 195 % у просапній порівняно з диференційованим обробітком. Органічна й органо-мінеральна система удобрення на період збирання врожаю соняшнику призводили до підвищення чисельності бур’янів відповідно на 25 % і 6,0 % порівняно з мінеральною системою. Просапна сівозміна на час збирання соняшнику збільшувала забур’яненість агроценозу на 134 %, зернопросапна спеціалізована ‒ 128 % і зернопросапна ‒ 13 % порівняно з плодозмінною сівозміною. За безполицевого обробітку ґрунту на період збирання врожаю соняшнику зафіксована менша рясність бур’янів у плодозмінній сівозміні на 8,5 %, зернопросапній – 5,6, зернопросапній спеціалізованій ‒ 3,3 і просапній на 1,0 % порівняно з диференційованим обробітком.

Keywords

• рясність бур’янів
• система удобрення
• обробіток ґрунту
• однодольні
• дводольні