Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Mar 2025)
Щодо змісту правової охорони земель лісогосподарського призначення
Abstract
У статті досліджуються актуальні проблеми правового забезпечення охорони земель лісогосподарського призначення в контексті Державної стратегії управління лісами України до 2035 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 На підставі системного аналізу загальних положень розділу VI «Охорона земель» Земельного кодексу України підкреслюється, що досягнення мети охорони земель та реалізації її завдань можливе лише за допомогою імперативних приписів, в яких мають бути зафіксовані конкретні обов’язки як носіїв земельних прав, так і інших суб’єктів. Зміст охорони має узгоджуватись не тільки з цільовим призначенням земель, а й охоплювати всі без винятку категорії земель України з урахуванням специфіки, притаманної правовому режиму конкретної категорії. При цьому було б доречним систематизувати положення і вимоги щодо охорони земель передовсім на рівні Земельного кодексу України. Окрема увага приділяється особливостям охорони земель лісогосподарського призначення, правовий режим яких має бути спрямований передовсім на забезпечення інтересів охорони лісів, що прозростають на цих землях. Передбачені законом охоронні заходи залежно від характеру та специфіки можуть класифікуватися на запобіжні, основні та захисні. На підставі системного аналізу висловлених в літературі пропозицій стосовно класифікації правових заходів щодо охорони земель лісогосподарського призначення доводиться необхідність виокремлення в їхньому складі комплексних землеохоронних заходів, які стосуються не тільки охорони даних земель та лісів, а і охорони земель інших категорій, в межах яких розташовані ліси. Такий висновок випливає із змісту ст. 55 ЗК України, яка дозволяє за певних умов ведення лісового господарства на землях усіх категорій. Мова йде, зокрема, про землі зайняті самостійними лісами, розташовані, наприклад, на землях сільськогосподарського призначення, що в законі іменуються самозалісеними землями. Звертається увага на розширення переліку земельних ділянок, які підлягають консервації, в тому числі шляхом залісення. Йдеться про деградовані та малопродуктивні землі, що не мають степового, лучного або лісового рослинного покриву; земельні ділянки, забруднені хімічними речовинами внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану та ін. Загалом запропонована класифікація землеохороних заходів має забезпечувати виконання завдань охорони лісогосподарських земель – збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель.
Keywords
