Формування банку насіння бур’янів у ґрунті за різного антропогенного навантаження

Abstract

Важливою перспективою ведення сільськогосподарського виробництва та збільшення врожайності культур є раціонально обґрунтований захист посівів від бур’янової рослинності. Важливим показником кількісних змін потенційної засміченості посівів та протибур’янової ефективності агротехнічних способів є баланс насіння сегетальної рослинності в оброблюваному шарі за певний період. Вивчено особливості формування потенційної забур’яненості ґрунту насінням сегетальної рослинності в посівах сільськогосподарських культур у п’ятипільних зернових сівозмінах за різних систем удобрення. Встановлено, що аналіз показників потенційної забур’яненості ґрунту в короткоротаційних сівозмінах показав переваги застосування у п’ятипільних зернових сівозмінах органо-мінеральних систем удобрення, які включають в розрахунку на гектар ріллі сівозмінної площі N96-102Р90К90 (інтенсивна), вирощування один раз за ротацію в післяжнивних посівах редьки олійної на сидерат та заробляння всієї побічної продукції, за яких забезпечуються найнижчі показники банку насіння бур’янів у ґрунті на рівні: сої – 16,2 тис. шт./м2, пшениці озимої – 33,8, соняшника – 25,6, кукурудзи на зерно – 43,9, вівса (після соняшника) – 19,7 та після кукурудзи на зерно 21,6, жита озимого 15,6 тис. шт./м2 та відбувається збільшення проростання життєздатного насіння бур’янів в польових мікроділянках протягом всього вегетаційного періоду (сої – 358 шт./м2, пшениці озимої – 624, соняшника – 542, кукурудзи на зерно – 907, вівса (після соняшника) – 489 та після кукурудзи на зерно 525, жита озимого 472 шт./м2).

Keywords

• сегетальна рослинність
• насіння бур’янів
• потенційна забур’яненість
• сівозміна
• удобрення