Авторські відступи як репрезентація авторської позиції в новелах Леоніда Мосендза

Abstract

Розвідку присвячено темі функціонування авторських відступів у текстах малої прози Леоніда Мосендза, яскравого представника вісниківського кола митців. Проблему розглянуто в контексті загальної авторської позиції. Метою розвідки є виявлення художніх особливостей зазначених позафабульних прийомів у новелах збірок «Людина покірна» й «Відплата». Визначено, що звернення до такої наративної тактики зумовлено прагненням до переконливості дискурсу. Відповідно до класифікації таких літературознавців, як І. Безпечний, В. Пахаренко, Н. Ференц та ін., виділено до розгляду ліричні, публіцистичні, філософські й історичні авторські відступи. Автор аргументував природність введення подібних конструкцій у новелах «Людина покірна», «Брат», «Хазарин», «На утвор», «Птах високого лету» й «Мінерва». Здійснено рецепцію художньої доцільності розлогих авторських відступів у новелах «Роксолана» і «Поворот козака Майкла Смайлза». Порівняно з новелами збірки «Людина покірна» у «Відплаті» ці наративні компоненти вирізняються більшою лаконічністю, «завуальованістю» в художню тканину текстів. Відзначено вплив на рецепцію зазначених елементів композиції властивих їм полемічності, парадоксальності, афористичної насиченості. В основному всі відступи віддано оповідачеві, що сприймається невід’ємно від постаті автора. У висновках зазначено, що авторські відступи, роздуми новел Л. Мосендза не переобтяжують сприйняття тексту, є природним компонентом загальної мовної партитури. Результати дослідження відкривають нові перспективи наукового осмислення авторських відступів як поширеного явища у творах еміграційної української малої прози загалом.

Keywords

• авторська позиція
• авторські відступи
• ліричні відступи
• публіцистичні відступи
• філософські відступи
• історичні відступи