Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Mar 2025)

Автономні органи управління Української Далекосхідної Республіки як органи державної влади у її державотворенні

  • V. V. Gumenyuk

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.87.1.6
Journal volume & issue
Vol. 1, no. 87

Abstract

Read online

У 1917-1922 роках на території Далекого Сходу, в регіоні, відомому як Зелений Клин, українці, що переселилися туди, активно боролися за свої національні права та самовизначення. У зазначеному контексті виникла Українська Далекосхідна Республіка, яка прагнула до власної автономії та незалежності. Відтак необхідно здійснити комплексний аналіз автономних органів управління Української Далекосхідної Республіки як органів державної влади у її державотворенні. У ході дослідження було встановлено, що автономні органи управління Української Далекосхідної Республіки відігравали важливу роль у державотворенні. Вони забезпечували функціонування Української Далекосхідної Республіки як автономного утворення, сприяли розвитку української культури та освіти, а також захищали національні права українців на Далекому Сході. Під впливом прикладу виниклих після Лютневої революції 1917 року Української Центральної Ради у місті Києві з’явилася ідея створення Української Далекосхідної Ради. В умовах посилення політичної кризи в далекосхідному регіоні, занепаду українського громадського життя та зростання більшовицької загрози, практично всі українські організації, що існували на Далекому Сході, були ліквідовані в листопаді 1922 року після встановлення на вказаній території радянської влади, а їхні керівники та активісти зазнали арештів, а майно конфісковано, що є наслідком Читинського процесу (комплексом репресивних заходів радянської комуністичної влади, метою яких було придушення українського національного руху на Далекому Сході, здійснений з 5 по 13 січня 1924 року щодо затриманих у 1922 році українських активістів та провідних діячів українського далекосхідного руху). Українські національні організації являли собою струнку систему органів національного самоврядування українського населення Далекого Сходу, які мали суспільно-адміністративний характер, а їх створення – реалізація принципу національно-культурної автономії, який одержав законодавче оформлення тільки в Українській Далекосхідній Республіці.

Keywords