МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ
Abstract
У статті розкривається рівень підготовки майбутніх офіцерів у вищих військових навчальних закладах, що викликає низку протиріч між сучасними соціальними завданнями та консервативними методами навчання. Система професійної підготовки майбутніх офіцерів, що складалася роками, відстає від динамічно змінних процесів у сучасній освіті. Підготовка компетентних фахівців, готових до самостійної професійної діяльності за посадовим призначенням безпосередньо після завершення навчання та розподілу у структурні підрозділи Державної прикордонної служби України, не повною мірою відповідають вимогам, що висуваються до них. Усе це передбачає внесення змін до концепції військового навчання, що реалізується в межах основних освітньо-професійних програм підготовки майбутніх офіцерів у напрямі формування саме управлінської компетентності. Узагальнено наукові підходи до визначення феномену “компетентність” та охарактеризовано поняття “управлінська компетентність”. Зазначено, що управлінська компетентність ‒ це особисті можливості людини (посадової особи), її знання, досвід (кваліфікація), що дозволяє брати участь у розробці певного кола управлінських рішень або вирішувати питання завдяки наявності в неї певних знань і вмінь у сфері управління. Подано методологічне та теоретичне обґрунтування моделі формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі професійної підготовки на засадах суб’єктно-діяльнісного та компетентнісного підходів, стисло розкрито зміст кожного її компонента. Створення і розвиток Державної прикордонної служби України спричинили низку змін і доповнень, зокрема до категорії “військовослужбовець” додалася категорія “персонал”, робота з яким вимагає використання інших підходів, що підвищує вимоги до підготовки майбутніх офіцерів, здатних не лише віддавати команди, а й розумно управляти своїми підрозділами.
Keywords
