СЕПСИС У ХВОРИХ ЗА УСКЛАДНЕНОГО СИНДРОМУ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ – ОКСИДАНТНИЙ СТРЕС ОРГАНІЗМУ

Abstract

Вступ. Гнійні захворювання відзначають більш ніж у 35% пацієнтів хірургічних стаціонарів, з яких особливою групою є пацієнти з сепсисом на тлі ускладненого синдрому діабетичної стопи (СДС). Реакція організму на септичний процес проявляється змінами метаболічних процесів, у регуляції яких важливу роль відіграють перекисне окиснення ліпідів (ПОЛ) та система антиоксидантного захисту (АОЗ). Матеріали і методи. Обстежені в динаміці 724 хворих з приводу ускладненого СДС. Стан ПОЛ оцінювали на основі аналізу його первинних та вторинних продуктів – дієнових кон’югат (ДК), малонового діальдегіду (МДА), шифових основ (ШО). Результати. Встановлено, що у хворих як за ускладненого СДС, так і сепсису, зміни вмісту продуктів ПОЛ в сироватці крові при госпіталізації були достовірними (р < 0,05), при сепсисі, більш вираженими, ніж за ускладненого СДС без сепсису. Обговорення. Аналіз отриманих даних свідчить, що тяжкість перебігу сепсису у хворих за ускладненого СДС залежить від стану вільнорадикального окиснення ліпідів. За результатами дослідження, первинні й вторинні продукти ПОЛ є об’єктивними маркерами тяжкості ендогенної інтоксикації, визначають оксидантний стрес організму. В системі комплексної терапії таких хворих слід застосовувати антиоксиданти як один з варіантів патогенетично обгрунтованої інтенсивної терапії.

Keywords

• синдром діабетичної стопи
• сепсис
• перекисне окиснення ліпідів
• оксидантний стрес