Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Історія (Oct 2024)
Усноісторичний проєкт «“Рух на Захід”: українські науковці в умовах вимушеної міграції (2014–2024)»: питання методології дослідження
Abstract
Стаття є спробою проблематизувати окремі методологічні аспекти усноісторичного проєкту «“Рух на Захід”: українські науковці в умовах вимушеної міграції (2014–2024)». Проєкт спрямований на дослідження вимушеної міграції українських науковців — внутрішньої (після 2014 року) та зовнішньої (до країн Європи після початку повномасштабної російсько-української війни), а також реакції на цей процес з боку європейської наукової спільноти. Зокрема, у статті йдеться про соціальний та історіографічний контексти, що формують своєрідні дослідницькі «рамки», які не є сталими і своєю чергою створюють рухливі просторові, темпоральні та особистісні кордони, а також надзвичайно загострюють етичні проблеми. Аналіз географічних та хронологічних меж, а також складу респондентів дозволяє більш чітко окреслити дефініцію «науковий мігрант», врахувати особливості «руху на Захід», а також визначити основні етапи реалізації проєкту та зафіксувати зміни в організації дослідження упродовж того часу, протягом якого він триває. Ситуація ускладнюється через дослідження подій, що тривають, коли разом із традиційними викликами усної історії щоразу слід враховувати нові. Для ефективного пошуку респондентів було обрано метод «снігової кулі», який дозволяє відшукати осіб, які готові до спілкування, а також застосовано напівструктуроване інтерв’ю, що надає можливості для подальших порівнянь і водночас дозволяє респондентам почуватися максимально вільно, обирати зручний для них формат самопрезентації. Специфіка спільноти, яка досліджується, зумовила включення респондентів до дослідження на різних етапах (ознайомлення з проєктом, інтерв’ювання, процес транскрибування, за бажанням — вивчення результатів дослідження та оцінка результатів). Це дозволяє говорити про респондентів як про повноцінних співавторів, що значно полегшує інтерпретацію джерела. Цьому також сприяють обрані авторками достатньо складні принципи транскрибування інтерв’ю. Нарешті, важливим є рішення проводити інтерв’ю протягом тривалого часу, а в майбутньому за можливості повернутися до повторного інтерв’ювання. Уже зараз ми можемо говорити як про певні тенденції, що спостерігаються в межах вимушеної інтелектуальної міграції, так і про типовість або унікальність обраних мігрантами стратегій побудови академічної кар’єри в екстраординарних умовах.
Keywords
