Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Aug 2025)
Доктринальний та порівняльно-правовий підхід до реалізації воєнного стану
Abstract
У статті розглянуто доктринальний та порівняльно-правовий підхід до реалізації воєнного стану. Об’єкт дослідження утворюють врегульовані правом суспільні відносини, що виникають у зв’язку з розробкою та реалізацією правового режиму воєнного стану. Предметом дослідження виступають теоретичні, правові та організаційні проблеми забезпечення правового режиму воєнного стану. Методологічною основою дослідження є діалектична методологія. Системний підхід дозволив розробити механізм функціонування та розвитку воєнного стану як правового та наукового інституту. У процесі дослідження використовувалися методи аналізу, синтезу, моделювання, прогнозування, порівняльно-правовий, формально-логічний, конкретно-історичний, статистичний, соціологічний та інші загальнонаукові та спеціальні методи. Вказано, що внутрішньогалузева диференціація адміністративно-правових норм та інститутів і виділення у їхньому складі автономного утворення – адміністративно-правового режиму воєнного стану – свідчать про визнання того факту, що воєнний стан як інститут адміністративного законодавства та об’єкт дослідження науки адміністративного права має суттєву специфіку. У структурі адміністративно-правового режиму виділено елементи: організаційний; нормативний; причинний; процедурний; забезпечувальний; змістовний; компетенції; статусний. Статика воєнного стану розглядається як початкова стадія адміністративно-правового регулювання цього інституту адміністративного права. Шляхом теоретичного аналізу адміністративно-правового режиму воєнного стану та правозастосовної практики використання визначено та обґрунтовано мету застосування – дотримання законних прав і свобод об’єктів режимного впливу, правовий статус яких у даних умовах підлягає зміні. У певних випадках застосування воєнного стану є єдиним можливим законним заходом, який при дотриманні балансу між неминучістю мінімального обмеження правового статусу об’єктів режимного впливу та дозволить надати впорядкованість тим групам суспільних відносин, які найбільше потребує режимного регулювання.
Keywords