Вісник КНУКіМ: Серія Мистецтвознавство (Dec 2020)

УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНО-СЦЕНІЧНИЙ ТАНЕЦЬ У КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРИ ПОСТМОДЕРНІЗМУ

  • Olha Boiko

DOI
https://doi.org/10.31866/2410-1176.43.2020.220243
Journal volume & issue
no. 43
pp. 154 – 159

Abstract

Read online

Мета статті – виявити специфіку реалізації основних технологічних і художньо-образних особливостей естетики постмодернізму в українському народно-сценічному танці ХХІ ст. Методологія дослідження. Застосовано культурологічний метод, який посприяв виробленню відповідного погляду на народно-сценічну хореографію ХХІ ст. і реалізацію в ній концепції постмодернізму; метод мистецтвознавчого аналізу, що дав змогу дослідити напрям стилізації народно-сценічного танцю як унікальний чинник культури постмодерну; діалектичний метод, завдяки якому з’ясовано взаємозв’язок соціокультурних та соціомистецьких чинників розвитку народно-сценічного танцю; метод діахронічного аналізу посприяв виявленню традиційних і новаторських засобів виразності народно-сценічного танцю. Наукова новизна. Уперше в українському мистецтвознавстві проаналізовано сучасні тенденції в еволюції народно- сценічного танцю крізь призму культури постмодернізму; екстрапольовано філософський концепт постмодернізму на галузь народно-сценічної хореографії; виявлено специфіку естетики постмодернізму, а також визначено основні технологічні та художньо-образні особливості її реалізації в контексті розвитку українського народно-сценічного танцю ХХІ ст. Висновки. Виявлено, що в межах постмодерністської парадигми народно-сценічний танець піддається специфічній деструкції; спостерігається так зване розмивання цінностей. Вплив естетики постмодернізму проявляється у: примноженні образів; посиленні творчого самовираження та уваги українських балетмейстерів-постановників до внутрішнього стану глядача (цілеспрямований емоційний вплив); зміщенні акцентів зі складних художніх моделей на прості конструкції з метою посилення естетичного впливу; ускладненні асоціативного й метафоричного аспектів мови хореографічної постановки; використанні технологій аудіальної та візуальної гри; збагаченні сенсово-змістових аспектів архетипних уявлень.

Keywords