ДИСКУСІЙНІ ПИТАННЯ ЩОДО ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ДІАГНОСТИКИ ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНОГО УРАЖЕННЯ МІОКАРДУ ПРИ АСФІКСІЇ У НОВОНАРОДЖЕНИХ

Abstract

Мета. Визначити частоту гіпоксично-ішемічного ураження міокарду (ГІУМ) у новонароджених з асфіксією, а також ідентифікувати ранні к лініко-метаболічні маркери її розвитку. Матеріали і методи. Проведено проспективне когортне дослідження, в яке включено 107 доношених новонароджених з діагнозом помірної або тяжкої асфіксії. У першу групу (n=90) увійшли діти без ГІУМ, у другу групу (n=17) – діти з ГІУМ. Визначали основні біомаркери, які можуть бути пов’язані з розвитком ГІУМ: активність лактатдегідрогенази (ЛДГ); метаболізм оксиду азоту за величиною сумарної кількості аніонів NO2 ¯ т а NO3 ¯ в сечі, гази крові, рівні сечовини, глюкози в сироватці крові на першу добу життя. Результати дослідження. Із 107 дітей, які були включені у дослідження, 19 (17,8%) мали діагностичні критерії ГІУМ. Перебіг раннього післяпологового періоду у дітей обстежених груп не виявив достовірних відмінностей у таких показниках, як оцінка за шкалою Апгарна 1 та 5 хвилинах та частота застосування заходів з первинної реанімації новонароджених, окрім введення бікабоната натрію. Середні значення ЧСС, систолічного АТ, середнього АТ, медіанного показника діастолічного АТ, а також частота олігоурії, артеріальної гіпотензії (АТ <40 мм р т. ст.), важких дихальних розладів у групах дітей були майже однаковими. При множинному логістичному регресійному аналізі достовірними факторами ризику виявились: глюкоза < 3,3 ммоль/л (ВШ 6,65; р=0,03), NO2¯+ NO3¯< 21 мкмоль/л (ВШ 4,21; р=0,017) та підвищений рівень сечовини (ВШ 1,38; р=0,03). Площа під ROC кривою становила 0,8206. Висновки. Виявлено значно нижчу частоту ГІУМ серед дітей з асфіксією, порівняно з частотою, наведеною іншими науковцями. Рівень глюкози менше за 3,3 ммоль/л, NO2¯+ NO3¯ менше за 21 мкмоль/л та підвищення сечовини можуть бути корисними маркерами для підозри на ГІУМ.

Keywords

• новонароджені