Принцип офіційного дослідження в діяльності адміністративних органів та судів

Abstract

У статті здійснено спробу визначити сутність принципу офіційного дослідження, який вважають загальним для адміністративної процедури та адміністративного (судового) процесу. Автори поставили перед собою завдання виявити не тільки схожі прояви даного принципу в процедурі та процесі. Не менш важливим для розуміння сутності принципу, а значить і правильного застосування процедурних та процесуальних норм, є, за позицією авторів, виокремлення тих його несхожих проявів, які неможливо ігнорувати, адже мова про те, що він (даний принцип) формує основу для діяльності представників різних гілок влади – виконавчої та судової. Задля здійснення означеного завдання у статті вирізнено серед правил Закону України «Про адміністративну процедуру» та Кодексу адміністративного судочинства України ті, що характеризують розглядуваний принцип, у порівнянні продемонстровано, як ними послуговуються представники кожної з гілок влади. У результаті констатовано, що носії виконавчої та судової влади під впливом принципу офіційного дослідження демонструють помітну активність у провадженнях: вони уповноважені самостійно, без отримання згоди зацікавлених осіб вчиняти дії, які гарантують, що прийняте ними рішення у справі повністю відповідатиме вимогам, задекларованим на нормативному рівні. Разом із тим така активність забезпечується нормами, сформульованими з урахуванням характеру діяльності кожного із суб’єктів влади, а відтак, у своїх проявах вона не може бути визнана ідентичною.

Keywords

• адміністративна процедура
• адміністративний процес
• офіційність
• офіційне дослідження всіх обставин у справі