Жито посівне (озиме) – недооцінена у виробництві культура

Abstract

Викладений у статті матеріал спрямовано на ознайомлення сільськогосподарських товаровиробників із важливим народногосподарським значенням жита посівного (озимого) як цінної зернової культури, проаналізовано ареал його поширення в 60 країнах світу, визначено найбільших виробників – Європейський Союз, Східну Європу, Азію, Північну Америку, регіони вирощування, які простягнулися від Півночі Німеччини через Польщу, Україну, а також у Канаду, США, Аргентину, Туреччину, Казахстан та Китай. Проаналізовано експорт ринку зернових культур за останні роки, високий рівень забезпеченості держави продовольством і резервними запасами за рахунок вітчизняних і зарубіжних інноваційних розробок, вказано на значні збитки, завдані аграрному сектору внаслідок окупації східних і південних областей, з боку росії, потребу розмінування та екологічного поліпшення території. Встановлено, що жито посівне (озиме) є однією з культур з найменшим ризиком вирощування, оскільки не потребує високої родючості ґрунту та агротехнології, а створені сорти та гібриди мають високий генетичний потенціал, адаптовані до конкретних ґрунтово-кліматичних умов, стійкі до посухи та зимових холодів, хвороб і вилягання рослин. Представлено харчову цінність житнього хліба, збалансованого за вмістом білка, який на 40–60 % багатший лізином і на 15–23 % треоніном і фенілаланіном, вітамінами В1, В2, Е, РР. Охарактеризовано морфологічні ознаки та описано біологічні потреби жита посівного (озимого) за етапами органогенезу щодо суми ефективних температур, кількості опадів, родючості та кислотності ґрунту, попередників, строків сівби, норм висіву насіння, системи живлення рослин, захисту від хвороб, шкідників і вилягання посівів.

Keywords

• жито посівне (озиме)
• біологічні особливості
• агротехнічне значення
• адаптивність
• екологічна пластичність
• урожайність