Аналітично-порівняльне правознавство (Nov 2023)

Зарубіжний досвід та вітчизняна практика правового регулювання спеціальних принципів адміністративної процедури

  • I.H. Ihnatchenko,
  • B.V. Hryhorenko

DOI
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.05.59
Journal volume & issue
no. 5

Abstract

Read online

Статтю присвячено аналізу спеціальних прин­ципів адміністративної процедури. Досліджено законодавство про адміністративну процеду­ру Германії, Киргизії, Азербайджану, Хорватії, Швейцарії, Литви, Австрії. Порівняно законодав­чі норми про спеціальні принципи адміністратив­ної процедури вказаних країн з законодавством України, зокрема з Законом України «Про адміні­стративну процедуру», що набирає чинність. Зазначено що, адміністративна процедура не є однорідною та стандартною, а навпаки, має багато особливостей та варіацій залежно від: (а) конкретної сфери публічно-управлін­ської діяльності, (б) цілей, завдань та функцій органів виконавчої влади, а також (в) від на­ціональних традицій і міжнародних стандартів. Тому необхідно провести порівняльно-правовий аналіз спеціальних принципів адміністративної процедури, які визначають особливості їх пра­вового регулювання у різних національних пра­вових системах. Визначено систему чотирьох «пластів» прин­ципів, що діють у сфері адміністративної проце­дури. Серед них вирізнено такі як: (1) загальноправові принципи; (2) принципи адміністра­тивного права; (3) принципи адміністративного процесу як порядку реалізації владних повно­важень з боку органів публічної адміністрації у відповідній процесуальній (процедурній) формі на підставі світових та європейських принципів належного урядування та адміністрування; (4) принципи адміністративної процедури. Основну увагу приділено спеціальним прин­ципам адміністративної процедури, які стосують­ся власне адміністративно-процедурної діяльно­сті. Серед них запропоновано виділяти дві групи: (а) організаційні та (б) функціонально аксіологічні. Обґрунтовується віднесення до організа­ційних засад принципу економічності, слідчого, принципу державної мови, неупередженості, гласності, координації. Як функціонально-аксіологічні принципи вказуються: принцип заборони зловживання правом та заборони надформалізму, принцип одноманітного застосування права, презумпції достовірності, принцип тлумачення права на користь зацікавлених невладних осіб, принцип змістовного поглинання. Кожному з принципів надається значення, його місце в законодавстві України й інших країн. Зроблено висновок, про те, що подальша сис­тематизації та закріплення названих принципів, у свою чергу, є додатковим аргументом на ко­ристь Закону України «Про адміністративну про­цедуру», що наразі набуває чинності, та на його можливі в подальшому модифікації.

Keywords