Клініко-епідеміологічний аналіз материнських чинників схильності до неонатального сепсису за умов різного екологічного впливу

Abstract

Мета: для покращення результатів діагностики і лікування неонатального сепсису вивчити особливості материнських чинників схильності до його розвитку в контрастних за екологічними характеристиками регіонах проживання вагітних. Матеріали і методи. Проведено клініко9епідеміологічний аналіз впливу материнських чинників схильності на формування неонатального сепсису у 260 новонароджених залежно від екологічних характеристик місць проживання вагітних. Результати. Встановлено, що за відсутності суттєвих розбіжностей у показниках репродуктивного здоров'я, а також соматичної патології й акушерсько-гінекологічного анамнезу, проживання вагітних у несприятливих умовах супроводжується удвічі вищим ризиком невиношування вагітності і народження дітей у терміні гестації до 35 тижнів (ВШ=2,04; 95% ДІ 1,2–3,7), народження дітей з екстремально низькою масою тіла (ВШ=2,9; 95% ДІ 1,1–7,3), а також вірогідно нижчою оцінкою за шкалою Апгар на 59й хвилині життя новонародженого (ВШ=5,12; 95% ДІ 2,1–12,6). Висновки. Вказані зміни можуть бути розцінені які наслідок хронічного контакту вагітних із забрудненням територій їх проживання. Дослідження було виконане відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження погоджений Локальним етичним комітетом (ЛЕК) установи. На проведення досліджень була отримана поінформована згода батьків дітей або їхніх опекунів.