Аналітично-порівняльне правознавство (Apr 2025)
Адміністративна відповідальність за доведення неповнолітніх до стану сп’яніння: нормативно-правовий аналіз, проблеми правозастосування та напрями удосконалення
Abstract
Стаття присвячена комплексному дослідженню адміністративної відповідальності за доведення неповнолітніх до стану алкогольного сп’яніння в контексті чинного законодавства України. Проведено аналіз положень статті 180 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), що регламентує санкції за відповідне правопорушення, та їх ефективності у запобіганні подібним діянням. Досліджено правову природу цього правопорушення, його місце в системі адміністративного права, а також розглянуто практичні проблеми кваліфікації та правозастосування. Розкрито особливості складу правопорушення, його об’єктивні та суб’єктивні ознаки, визначено безпосередній об’єкт посягання. Проаналізовано судову практику щодо застосування статті 180 КУпАП, зокрема проблеми доказування вини правопорушників, встановлення причинно-наслідкових зв’язків між діями винної особи та станом сп’яніння неповнолітнього. Проведено порівняльний аналіз положень статті 180 КУпАП та статті 304 Кримінального кодексу України (КК України), яка передбачає кримінальну відповідальність за втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність, включаючи пияцтво. Визначено критерії розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності у цій сфері та охарактеризовано проблеми правозастосування, які виникають через відсутність чітких законодавчих механізмів розмежування складів правопорушень. Окрему увагу приділено аналізу ефективності адміністративних санкцій за доведення неповнолітніх до стану алкогольного сп’яніння, їх превентивного впливу та відповідності суспільній небезпеці діяння. Розглянуто питання адекватності розмірів штрафів, передбачених статтею 180 КУпАП, з огляду на потенційні наслідки для здоров’я та соціального розвитку дітей. Обґрунтовано необхідність удосконалення адміністративного законодавства шляхом посилення санкцій, введення додаткових стягнень (зокрема, громадських робіт) та розширення кола суб’єктів, які можуть бути притягнуті до відповідальності. Запропоновано напрями гармонізації національного законодавства з міжнародними стандартами захисту прав дітей, зокрема з положеннями Конвенції ООН про права дитини та європейськими підходами до боротьби з втягненням неповнолітніх у зловживання алкоголем. Узагальнено ключові тенденції розвитку адміністративно-правових механізмів у сфері охорони дитинства та їхню роль у формуванні безпечного правового середовища для неповнолітніх.
Keywords
