Вербалізація психологічного портрета жінки поважного віку в художньому тексті (на матеріалі роману “Елізабет зникла” Емми Хілі в перекладі Анни Цвіри)

Abstract

У статті здійснено спробу аналізу й класифікації мовних засобів створення психологічного портрета жінки поважного віку в романі Емми Хілі “Елізабет зникла” та його перекладі Анною Цвірою. Для цього використано загальнонаукові методи аналізу логічної дедукції, синтезу та узагальнення; метод вибірки, за допомогою якого було відібрано матеріал дослідження; метод дефініційного, контекстуального аналізу, а також інтерпретаційний метод, що уможливило висновувати про механізми добору точних, виразних мовних засобів для створення психологічного портрета жінки поважного віку в художньому тексті. З’ясовано, що мовними засобами, які дали змогу авторці роману Еммі Хілі створити психологічний портрет жінки поважного віку, а перекладачці Анні Цвірі вдало відтворити його, є: нагромадження, одноманітне повторення займенників; фразеологізмів; вживання дієслів, що унаочнюють психічні і поведінкові реакції; лихослів’я; лексики негативно-оцінного характеру (іменників, дієслів, прикметників, прислівників і прислівникових сполучень); індивідуальноавторських, образних метафор і порівнянь; стилістичних прийомів (протиставлення, повтору); нагромадження питальних речень, заперечної частки “не”, пунктуаційних знаків. Означені мовні засоби дають читачеві змогу інтерпретувати психоемоційний стан жінки поважного віку: проєктування (приписування) власних станів іншим людям; неадекватний фізіологічний вияв емоцій; внутрішній конфлікт, внутрішні страхи (зумовлені біологією старіння); усвідомлення зміни психіки внаслідок нових ознак прогресування хвороби. Авторці / перекладачці за допомогою зазначених мовних засобів вдалося зберегти атмосферу інстинктивного, нелогічного й почасти навіть абсурдного почуття крайньої форми страху, жаху, що його відчуває героїня, репрезентувати хворобу Мод як нездоланну перепону, що позбавляє жінку здатності до нормального функціонування в суспільстві, створити психологічний портрет персонажа й викликати в читача необхідну реакцію ‒ співпереживання, коли він сприймає емоції головного персонажа як свої.

Keywords

• мовні засоби
• художній текст
• психологічний портрет
• персонаж
• інтерпретація