УГОДА ПРО ПРИМИРЕННЯ В РИМСЬКОМУ ПРАВІ (СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ)

Abstract

У статті висвітлено зміст мирової угоди як альтернативного способу врегулювання правових спорів на осно- ві аналізу основних системотворчих підвалин квіритської культури та положень староримського права. Акцен- товано увагу на тому, що в сучасному правовому життя особливе місце відводиться несудовим та досудовим, в деяких випадках присудовим, способам врегулювання правових спорів, що є підтвердженням загальної тен- денції гуманізації і демократизації судочинства. Обґрунтовано необхідність звертання до історичного контексту виникнення та формування мирової угоди як правового інституту з метою кращого розуміння природи та меха- нізму цього альтернативного способу врегулювання спорів, оскільки римське право було і залишається основою сучасних правових систем європейських держав. Досліджено етапи розвитку мирової угоди як альтернативного способу врегулювання спорів на тлі давньоримської культури та висвітлені основні характерні риси цього інсти- туту: добровільність (сторони добровільно приймають рішення про примирення), альтернативність (сторони мають вибір між судовим, несудовим і досудовим врегулюванням спору), невизначеність (сторони або сторона спору невпевнена у судовому рішення на свою користь), компромісність (сторони, домовляючись, досягають компромісу у конкретних питаннях). При цьому акцентується увага на тому, що першопочатково римляни для залагодження спору в несудовій формі не потребували третьої особи (посередника, медіатора). З тексту статті випливає, що в римському праві мирова угода сформувалася як договір, тобто на етапі свого зародження вона представляла собою інститут матеріального права (договір) з процесуальними наслідками. В межах вітчизня- ного соціокультурного контексту застосування мирової угоди як різновиду альтернативного способу врегулю- вання спорів є шляхом пошуку нових ефективних способів врегулювання міжіндивідних відносин. Методика дослідження представлена сукупністю філософських та загальнонаукових методів. Визначальними серед яких є порівняльний та герменевтичний, а також соціокультурний та аксіологічний підходи.

Keywords

• римське право
• примирення
• медіація
• мирова угода
• альтернативний спосіб вирішення спору