Образ Китаю у творах Акутаґави Рюноске

Abstract

Одним із перспективних напрямів сучасної компаративістики є імагологія, що досліджує літературні етнообрази: як образ своєї (автообраз), так і образи інших етнокультур у національній літературі (гетерообрази). Метою нашої статті є простежити особливості складного й багатоаспектного ставлення Акутаґави Рюноске до Китаю, втілене в його творах, тобто визначити основні риси етнообразу Китаю у творах письменника. У ній розглянуто погляди китайських науковців, які досліджують творчість Акутаґави Рюноске, крізь призму відображення в них образу Китаю. Окреслено китайський складник в інтертекстуальності творів письменника, форми адаптації китайських сюжетів; висвітлено роздуми письменника про історичний вплив культури Китаю на Японію, авторське розуміння тогочасних японсько-китайських взаємин, образ тогочасного Китаю і китайців, який склався в результаті відвідин цієї країни письменником у 1921 році. Зроблено висновок, що китайський складник у вигляді цитат, алюзій, згадок про міфічних чи історичних постатей давнього Китаю, звернень до літературних творів тощо як інтертекстуальна частина творів Акутаґави Рюноске є доволі значною. Як письменник, що часто переосмислював давні сюжети, Акутаґава не обійшов увагою і давні китайські новели. Щодо розуміння тогочасних японсько-китайських взаємин, письменник гостро засуджував війну, показуючи горе і смерть, які вона несе простим людям обох країн. Особисті враження письменника від поїздки до Китаю мали великою мірою негативне забарвлення. Дослідження образу Іншого, а саме образу Китаю та китайців, у творах японської літератури вважаємо актуальними і перспективними, зокрема це стосується глибшого вивчення питання китайського складника в інтертекстуальності творів Акутаґави Рюноске.

Keywords

• імагологія
• етнообраз
• інтертекстуальність
• алюзії
• цитати