Система державних суб’єктів антикорупційної експертизи нормативно-правових актів в Україні: їх правовий статус та практика діяльності

Abstract

У статті досліджується система суб’єктів державно-владних повноважень, які проводять антикорупційну експертизу нормативно-правових актів та їх проєктів в Україні. Відзначено актуальність дослідження тематики роботи, наголошено на тому, що вказана проблематика є актуальною як з точки зору юридичної доктрини, так і практики нормотворення в Україні. Проведено критичний аналіз положень Закону України «Про запобігання корупції» (2014 р.), методологічних актів, які стосуються підстав, порядку та наслідків проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та їх проєктів в Україні. Підсумовано, що суб’єкти проведення антикорупційної експертизи можуть бути класифіковані за критеріями їх правової природи та наявності владних повноважень. З огляду на це обґрунтовано доцільність виділити в Україні: а) суб’єктів владних повноважень (Міністерство юстиції України; Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики; Національне агентство з питань запобігання корупції); б) суб’єктів, які не наділені владними повноваженнями (фізичні особи, громадські об’єднання, юридичні особи). Розглянувши аспект поділу повноважень, було зроблено висновок, що Міністерство юстиції України, відповідний Комітет та Національне агентство з питань запобігання корупції утворюють «тріаду суб’єктів проведення антикорупційної експертизи», через своєрідну єдність та системність з точки зору місця в антикорупційній політиці України. Саме цю умовну «тріаду» було проаналізовано у змісті роботи. Окремо проведено аналіз статистичних показників роботи Міністерства юстиції України, профільного комітету Верховної Ради України та Національного агентства з питань запобігання корупції. Крім того, автори дійшли думки, що питання щодо модернізації проведення антикорупційної експертизи залишаються відкритими. Зокрема в цьому напрямку автори виокремлюють такі напрями посилення проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів: 1) створення та законодавче закріплення методології для Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики та обов’язкове оприлюднення на сайті вищезазначеного Комітету детальних результатів відповідних експертиз; 2) надання обов’язкового статусу кримінологічній експертизі, яка має бути проведена у системному зв’язку із антикорупційною експертизою тощо.

Keywords

• експертиза
• антикорупційна експертиза
• суб’єкти проведення антикорупційної експертизи
• корупціогенні фактори
• антикорупційна політика
• корупція