ПОШИРЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ

Abstract

Статтю присвячено аналізу переваг використання дистанційної зайнятості для роботодавців в Україні в умовах епідемії COVID-19 та макроекономічних ефектів від поширення дистанційної зайнятості. Поширення епідемії спричинило виникнення низки ризиків для економічної безпеки України, дія яких посилюватиметься в міру продовження карантину. Урядом було запроваджено комплекс заходів щодо запобігання поширенню на території України захворювань на COVID-19. Водночас динамічний перебіг епідемічної ситуації, негативні наслідки дії заходів, запроваджених у відповідь, та розгортання світової економічної кризи потребують зміни моделі реагування на виклики економічній безпеці. Упровадження правових та регуляторних змін, державної фінансової підтримки та організаційно-економічних механізмів є необхідними умовами забезпечення економічної і соціальної безпеки в період подолання наслідків кризи. Уведення загальнонаціонального карантину, що стало відповіддю на поширення коронавірусної хвороби COVID-19 в Україні та світі, прискорило тенденцію до (часткового) переходу багатьох компаній, організацій та установ до роботи у режимі дистанційної зайнятості. У статті аналізуються переваги використання дистанційної зайнятості для роботодавців, показано, як поширення дистанційної зайнятості може сприяти підвищенню економічної стійкості держави в умовах епідемічних загроз та за інших непередбачуваних обставин. Визначено, що проактивна політика держави щодо стимулювання дистанційної зайнятості потребує: удосконалення нормативно-правого поля відповідно до потреб трудових відносин нової якості; впровадження найкращих практик використання нестандартних форм зайнятості і прогресивних форм організації праці у державному секторі; формування здорового конкурентного середовища через встановлення рекомендованих регламентів переходу підприємств і організацій на дистанційний режим роботи у випадку непередбачуваної ситуації.

Keywords

• дистанційна зайнятість, економічна стійкість, епідемічні загрози, прогресивні форми організації праці, форми зайнятості.