ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ МОДРИНИ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЛІСОСИРОВИННИХ ПЛАНТАЦІЙ В УМОВАХ УКРАЇНИ

Abstract

Ефективним напрямком зменшення дефіциту деревини в Україні є введення у лісові насадження швидкорослих деревних видів, зокрема модрини. Визначено показники продуктивності насаджень модрини у різних ґрунтово-кліматичних умовах України і встановлено доцільність ширшого її використання для створення лісосировинних плантацій. Під час проведення досліджень застосовано традиційні лісівничі та лісотаксаційні методи. У лісових насадженнях України найчастіше трапляються два види модрини: Larix decidua Mill., Larix leptolepis Gord та їхній гібрид – Larix eurolepis Henry. Встановлено, що модрина переважає аборигенні породи за інтенсивністю росту на всіх вікових етапах. Тому запас деревини прямо залежить від частки її дерев у складі насадження. У насадженнях 8-20-річного віку найінтенсивніше росте модрина гібридна (Іf-Ie класи бонітету). Larix decidua та Larix leptolepis зростають за Іb-Іd класами бонітету. Максимальні показники середньої зміни запасу модринових насаджень виявлено у віці 40 років, тому плантації модрини на отримання дрібних і середніх сортиментів доцільно орієнтувати на вік головної рубки у 41-50 років. Насадження модрини 51-70-річного віку зростають за Іа-Іd класами бонітету, а стиглі та перестійні – за Іа-Іb. Здатність модрини в умовах вологих і свіжих сугрудів і грудів швидко накопичувати значні обсяги деревини високої якості робить її перспективною для створення як традиційних штучних деревостанів, так і плантаційних насаджень.

Keywords

• плантаційні лісові культури
• larix decidua
• larix leptolepis
• larix eurolepis
• запас стовбурової деревини
• вік головної рубки