Середньовічні енциклопедії як форма універсалізації релігійного світогляду (на прикладі «Великого зерцала» Вінсента з Бове)

Abstract

У статті актуалізовано значення схоластичних енциклопедій для релігійної і світської культури середньовічної Європи. Показана їх роль як компендіуму накопичених знань і водночас світоглядного синтезу християнської релігійної доктрини і наукових здобутків, античних і схоластичних традицій, університетської та церковно-монастирської інтелектуальної культури. Головну увагу приділено багатотомній праці Вінсента з Бове «Speculum Maius» («Велике зерцало») як найзначнішому твору середньовічної енциклопедистики та її концептуальному завершенню. Доводиться непересічна роль енциклопедії як документального свідоцтва знань, уявлень, світогляду, менталітету західноєвропейського Середньовіччя. Авторка окреслює принципи кодифікації «Великого зерцала»; висвітлює вплив християнсько-богословського контексту на зміст, структуру і способи упорядкування матеріалу; взаємозв’язок енциклопедичної праці з процесами розбудови й раціоналізації релігійної картини світу. В центрі уваги – універсалізуючий потенціал християнського світогляду, неординарним виразником якого постав Вінсент із Бове. Тяжіння до універсальності оприявнилося як у прагненні до урозуміння світу як Цілого, створеної Богом завершеної всеєдності, так і в спробах уґрунтувати на засадах християнського світогляду весь накопичений людський досвід, всі види знань і життєдіяльності. Енциклопедія поцінована як справжнє «зерцало» цілої епохи, середньовічної рецепції християнства, історії європейської науки і пізнання.

Keywords

• середньовічні енциклопедії
• Вінсент із Бове
• «Велике зерцало»
• універсалізим