Проблеми Законності (Sep 2022)
Національні механізми виконання угод за результатами медіації: досвід країн ЄС та українські перспективи
Abstract
Актуальність. Статтю присвячено актуальній із теоретичної та практичної точки зору проблемі національних механізмів виконання угод за результатами медіації, від наявності яких великою мірою залежить ефективність функціонування медіації в національному правопорядку. Метою статті є аналіз національних механізмів виконання угод за результатами медіації у державах-членах ЄС та вироблення відповідних пропозицій для України. Методи дослідження. У статті використано загальнофілософський, загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема, діалектичний, системно-структурний, логіко-правовий та порівняльно-правовий методи, метод аналізу та синтезу. Результати. Виходячи з положень Директиви 2008/52/ЄС Європейського Парламенту та Ради стосовно деяких аспектів медіації в цивільних та господарських справах від 21.05.2008 р. зроблено висновок про можливість варіативності підходів до запровадження національних механізмів та широку дискрецію держав-членів щодо цього питання. На основі аналізу законодавства держав-членів ЄС виокремлено такі механізми виконання та приведення до примусового виконання угод, досягнутих за результатами медіації, як: а) надання угоді сили цивільно-правового договору; б) затвердження судом; в) затвердження арбітражем; г) затвердження нотаріусом; д) затвердження іншими спеціально створеними органами; е) надання виконавчої сили автоматично. Зроблено пропозиції щодо змін до українського законодавства стосовно диверсифікації механізмів судового затвердження угод за результатами медіації, а також запровадження можливості надання виконавчої сили угодам за результатами медіації шляхом нотаріального затвердження. Значущість результатів. Статтю адресовано правникам-науковцям і практикам, медіаторам та студентам вищих юридичних навчальних закладів.
Keywords
