Вивчення активності бета-глюкуронідази як маркера ефективності комплексної корекції симптомного аденоміозу

Abstract

Порушення кишкової мікрофлори і, зокрема, підвищення активності бактеріальної β-глюкуронідази, яка бере участь у метаболізмі естрогенів та імунному запаленні, є одним з імовірних факторів розвитку аденоміозу. Мета - дослідити активність фекальної β-глюкуронідази в пацієнток із симптомним аденоміозом; визначити її значущість як лабораторного маркера ефективності комплексної корекції цієї патології. Матеріали та методи. Обстежено 150 жінок: 120 пацієнток із симптомним аденоміозом, які отримували стандартне лікування або елімінаційну дієту залежно від виявленого виду харчової непереносимості (дослідні групи); 30 здорових осіб без клінічних і лабораторних ознак запальних процесів в організмі та захворювань кишечника (група порівняння). В усіх жінок визначено активність β-глюкуронідази у фекаліях із застосуванням фенолфталеїну глюкуроніду як субстрат. Статистичну обробку даних проведено за допомогою програми «SPSS 21». Результати. Встановлено, що активність фекальної β-глюкуронідази в пацієнток дослідних груп була в 1,5 раза вищою, ніж у жінок групи порівняння. Мінімізація споживання продуктів-дезрапторів у поєднанні з корекцією харчування дала змогу зменшити частоту скарг із боку шлунково-кишкового тракту. Виявлено достовірне зниження активності β-глюкуронідази в дослідних групах. Висновки. Визначення активності фекальної β-глюкуронідази, імовірно, може бути об’єктивним маркером ефективності комплексної корекції симптомного аденоміозу, що потребує подальших досліджень. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Keywords

• симптомний аденоміоз
• дієногест
• елімінаційна дієта
• фекальна β-глюкуронідаза
• жінки