Хірургія дитячого віку (Oct 2017)

Місцеві замісні пластики стравоходу при його стенозах у дітей

  • O. V. Metlenko,
  • D. Yu. Krychenya,
  • O. G. Dubrovin,
  • V. P. Prytula,
  • O. A. Kondratenko,
  • A. V. Honcharenko

DOI
https://doi.org/10.15574/PS.2017.56.57
Journal volume & issue
no. 3(56)
pp. 57 – 60

Abstract

Read online

Мета – оцінка результатів хірургічного лікування стенозів стравоходу у дітей з використанням місцевих замісних пластик. Пацієнти і методи. У клініках кафедри дитячої хірургії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця з 2004 р. по 2016 р. місцеві замісні пластики стравоходу виконали у 15 дітей віком 3–15 років. У 13 дітей була проведена пластика стравоходу товстокишковою латкою і у 2 пацієнтів – з використанням сегментарної товстокишкової вставки. Серед них у 12 пацієнтів були опікові звуження стравоходу, у решти 3 – пептичні. Результати. Аналіз безпосередніх результатів засвідчив у 13 пацієнтів гладкий перебіг післяопераційного періоду. У 2 пацієнтів виникла потреба у виконанні профілактичних балонних дилатацій післяопераційної зони в строки від 1 до 6 місяців. У віддаленому періоді (від 1 до 13 років) у 12 із 13 дітей, прооперованих з використанням товстокишкової латки, відмічено епітелізацію зони стенозу за відсутності її запальних змін. У однієї з них, у зв’язку з формуванням псевдодивертикулу товстокишкового трансплантату, через 36 місяців після пластики була виконана його резекція з хорошим результатом. У однієї дитини з товсто-кишковою латкою та однієї дитини із сегментарною товстокишковою латкою, у зв’язку з неспроможністю швів стравохідно-товстокишкового анастомозу, згодом сформувався післяопераційний стеноз, який вимагав виконання через 9–12 місяців повторної тотальної замісної пластики стравоходу. Висновки. Місцеві замісні пластики стравоходу є ефективними методами хірургічного лікування стенозів стравоходу у дітей. Показанням до їх виконання є наявність локальних стенозів стравоходу, що не піддаються консервативно-інструментальним методам лікування, при збереженні функції верхнього та нижнього стравохідних сфінктерів. Перевагу слід віддавати пластиці з використанням товстокишкової латки, зважаючи на збереження при цьому метасимпатичної іннервації стравоходу і можливості епітелізації зони звуження у віддаленому періоді.

Keywords