Časopis Socìalʹno-Ekonomìčnoï Geografìï (Jun 2022)

Теоретичні засади просторового аналізу історії адміністративно-територіального поділу

  • Олександр Гаврюшин

DOI
https://doi.org/10.26565/2076-1333-2022-32-02
Journal volume & issue
Vol. 32

Abstract

Read online

У статті розглянуто теоретичні аспекти просторового та просторово-часового аналізу змін адміністративно-територіального поділу, його історії. Показано, що незважаючи на наявність значної кількості публікацій з історії адміністративно-територіального поділу, комплексно питання його детального просторового аналізу так і не вирішено. Головна увага автора статті зосереджена на діахронічному аналізі. Виділено рівні аналізу в залежності від того, який об’єкт з історії територіального поділу аналізується (одновимірні лінійні об’єкти – адміністративні межі, динамічні полігональні об’єкти – адміністративні одиниці, об’єкти, що позначають зміни, або довільні території та території з єдиною історією адміністративної належності, у межах яких узагальнюється історія конкретних об’єктів з історії адміністративно-територіального поділу із розрахунком відповідного агрегативного показника). Охарактеризовано відмінність між вивченням змін як частини історії конкретних об’єктів територіального устрою і вивченням змін як окремих просторових об’єктів. Описано принципи виділення ареалів просторових змін, їх різновиди. Для кожного рівня аналізу запропоновано та детально описано типи об’єктів, які можуть бути одиницями картографування на аналітичних чи синтетичних картах з історії адміністративно-територіального поділу. Розглянуто типові операції над просторово-часовими даними з історії територіального поділу. Наведено приклади конкретних показників з історії адміністративно-територіального поділу, які можуть бути розраховані для описаних об’єктів. Охарактеризовано відмінності у розрахунку схожих за смислом показників для об’єктів різних типів. Особливу увагу приділено показникам-агрегатам з історії адміністративно-територіального поділу у межах окремих територій. Наведено класифікації таких показників. Зокрема виділено локальні агрегати, фокальні та агрегати динамічних об’єктів. Наведено приклади аналізу адміністративної реформи 2020 р. на районному рівні у межах Дніпропетровщини. Коротко охарактеризовано особливості компаративного аналізу окремих станів чи періодів для різних об’єктів змін.

Keywords