Аналітично-порівняльне правознавство (May 2023)
Міжнародні засади протидії незаконному використанню з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги
Abstract
Стаття присвячена вкрай актуальній темі – характеристиці міжнародних засад протидії незаконному використанню з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги. Доведено, що велика частина міжнародної гуманітарної допомоги ґрунтується на передумові, що збройні конфлікти неминуче відновляться, але всі залучені сторони можуть вжити певних заходів, щоб мінімізувати труднощі, які постають перед цивільним населенням, охопленим хаосом. Тим не менш, сторони, залучені в конфлікти, постійно не виконують своїх вимог. Міжнародний суд неодноразово зазначав що право на гуманітарну допомогу складає жорстке ядро зобов’язань erga omnes. У статті встановлено, що правові механізми, зокрема чинні юрисдикційні механізми міжнародного захисту права на гуманітарну допомогу вимагають значних часових затрат та згоди держави на надання їй гуманітарної допомоги. Політичні механізми особливо ефективні для врегулювання суперечок цього типу, тому що вони більш гнучкі і можуть бути використані для боротьби з поведінкою недержавних сторін. Адже, суттєвим негативним фактором під час активного збройного конфлікту є те, що право особи на гуманітарну допомогу в основному залежить від політичної волі держав використовувати наявні в їх розпорядженні засоби забезпечити реалізацію та виконання. З’ясовується, що процедура розгляду міждержавних скарг стосовно порушення права на гуманітарну допомогу передбачає тривалий процес, а також цілковите вичерпання національних засобів правового захисту. Передача справи до Європейського суду з прав людини також є довготривалим процесом, яка не передбачає тимчасових процедур врегулювання ситуації. У такому випадку роль судів не є превентивною та не може сприяти попередженню порушення права на гуманітарну допомогу. Поза тим, якщо судовий захист завжди оцінюється як традиційний спосіб захисту порушених права, то існують й альтернативні, наприклад процедура моніторингу, яка зосереджена на аналізі «ситуацій» у яких права людини порушуються з урахуванням повторності порушень з часом, а не кількістю постраждалих осіб. Це дозволяє виявляти навіть індивідуальні порушення прав людини.
Keywords
