Модель організації спортивно-оздоровчої діяльності студентів вищих навчальних закладів

Abstract

У статті на основі аналізу науково-методичної літератури досліджено стан організації спортивно-оздоровчої діяльності студентів вищих навчальних закладів в освітньому процесі та її вплив на динаміку фізичної підготовленості студентів упродовж навчання. Мета дослідження – вивчити спортивно-оздоровчі потреби студентів і розробити модель організації спортивно-оздоровчої діяльності студентів вищих навчальних закладів. Матеріал і методи дослідження. У досліджені брали участь студенти першого–четвертого курсів Східноєвропейського національного університету іменні Лесі Українки, Луцького технічного національного університету. Загальна кількість студентів, які взяли участь у дослідженні, – 192 особи. Вони складали контрольну группу й займалися за базовою програмою, а також експериментальну, у якій займалися за програмами з обраних видів спорту. Експрес-оцінку рівня фізичного здоров’я студентів під час організаційно-педагогічного експерименту проводили за методикою професора Г. Л. Апанасенка. Отримані результати проаналізовано за допомогою загальноприйнятих методів варіаційної статистики. У межах організаційно-педагогічного експерименту утворено модель організаційної структури – навчальний спортивно-оздоровчий центр. Вій проводив зі студентами заняття з обраних видів спорту в позанавчальний час, здійснював зв’язок між навчальними та позанавчальними формами занять, проводив пропаганду занять видами спорту й інші види діяльності, які мали за мету підвищити загальний обсяг рухової активності студентів. Результати дослідження показників фізичної підготовленості студентів обох ВНЗ дали підставу виявити таке: вихідний рівень фізичної підготовленості студентів на першому курсі недостатній; стан фізичної підготовленості студентів протягом навчання погіршується, що зумовлює необхідність організаційних змін у системі спортивно-оздоровчої діяльності студентів в умовах вищого навчального закладу. Результати організаційно-педагогічного експерименту підтвердили доцільність утворення в Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки та Луцькому технічному національному університеті навчального спортивно-оздоровчих центрів. Залучення студентів до занять обраними видами спорту в позанавчальний час і можливість їх продовжувати в процесі обов’язкових занять із фізичного виховання в групах зі спортивною спрямованістю відіграли роль об’єднуючої ланки між навчальними та позанавчальними формами занять і підвищили обсяги рухової активності студентів.

Keywords

• студенти, вищий навчальний заклад, освітній процес, модель, спортивно-оздоровча діяльність, спортивно-оздоровчі потреби, фізична підготовка, мотивація, рухова активність