Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Nov 2024)

Генеза становлення правового статусу постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, в ЄС

  • S. S. Mokhniev,
  • O. A. Muzyka-Stefanchuk

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.85.3.5
Journal volume & issue
Vol. 3, no. 85

Abstract

Read online

У статті досліджено історію становлення правового статусу постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів у Європейському Союзі до моменту публікації Європейською Комісією першого тексту Регламенту ЄС про ринки крипто-активів у вересні 2020 року (Регламент MiCA). Досліджується ранній етап регулювання віртуальних активів в ЄС відповідно до обраної періодизації. Звертається увага на перші дослідження проблем, пов’язаних із віртуальними активами та європейські законодавчі ініціативи. Окрема увага приділяється аналізу документів Європейського банківського управління, які стосувалися попередження споживачів про ризики, пов’язані з віртуальними валютами, а також діяльності цієї установи щодо протидії системним ризикам у європейській фінансовій системі та тогочасній оцінці цих ризиків у зв’язку із розвитком ринку віртуальних валют. Звертається увага на документи Європейського центрального банку щодо учасників «екосистеми» схем віртуальних валют. До такої екосистеми включили також таких суб’єктів: розробників (inventors), емітентів (issues), майнерів (miners), процесингових провайдерів (processing service providers), користувачів (users), провайдерів гаманців (wallet providers), обмінники (exchanges), торгові платформи (trading platforms), та інших учасників (other actors). Відстежується шлях від розрізнених досліджень окремих європейських регуляторних органів, до першої загальноєвропейської законодавчої ініціативи, метою якої було включення певних провайдерів послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних валют, а саме кастодіальних гаманців та сервісів з обміну віртуальних валют на фіатні гроші, до переліку суб’єктів первинного фінансового моніторингу. В межах цього аналізуються положення Директив ЄС 2015/849 (4AMLD) та 2018/843 (5AMLD), які є значним законодавчим кроком, спрямованим на зміцнення рамкової структури ЄС для боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. Розглядаються звіти Європейського управління з цінних паперів та ринків (ESMA) та Європейського банківського управління які передували опублікуванню першого проєкту Регламенту MiCA.

Keywords