Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (May 2024)

Право на інформацію в умовах збройної агресії РФ

  • G. V. Samoilenko,
  • A. O. Myrhorodskyi

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.82.1.49
Journal volume & issue
Vol. 1, no. 82

Abstract

Read online

Стаття присвячена осмисленню та науково-теоретичному аналізу особливостей здійснення та захисту права на інформацію в умовах збройної агресії РФ проти України. Визначено, що приватне право, попри всю його спрямованість на максимальне забезпечення свободи особи, в тому числі свободи у здійсненні прав, допустимості обмеження особи у здійсненні зазначених прав виключно з підстав і в порядку, визначеному законом, визнає не лише допустимість подібних обмежень, але й необхідність, якщо того вимагають інтереси національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Визначено, що людина має право на конфіденційність інформації про себе, що змістовно є складовою права на повагу до її приватного життя та право на інформацію в контексті її вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Змістовно остання може бути відомостями у сфері науки, природи, політики, культури та мистецтва, спорту, фінансів, дозвілля, бізнесу та економіки, тощо. Зроблено висновок, що заборона цензури за ст. 15 Конституції України змушує уважно вирішувати питання балансу між цензурою та обмеженням права на інформацію в умовах воєнного стану, що змушує саме в Законі визначати підстави, порядок та процедуру обмеження права особи на інформацію. Зроблено висновок, що перелік інформації з обмеженим доступом, визначений Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України № 73 від 03.03.2022 р. щодо заборони розповсюдження інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України, інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану, має бути деперсоніфікованим, адже зазначений наказ орієнтований на упорядкування відносин між представниками МО України та журналістів.

Keywords