Реалізація права на альтернативну (невійськову) службу в Швеції: еволюція законодавства та сучасні виклики

Abstract

Мета роботи: є аналіз системи загального обов’язку оборони Швеції та моделі альтернативної (невійськової) служби як інструменту забезпечення права на свободу совісті в умовах нових викликів безпеки в Балтійському регіоні. Метод дослідження: Загальнонаукові методи (аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння); спеціальні методи (формально-юридичний, історико-правовий); міждисциплінарний підхід (правознавство, безпекознавство, соціологія, історія). Результати дослідження: встановлено, що модель “загального обов’язку оборони” у Швеції поєднує загальний військовий обов’язок із можливістю проходження альтернативної цивільної служби. Поновлення призову у 2017 році, а також плани розширення обов’язку на цивільну сферу свідчать про адаптацію концепції тотальної оборони до нових загроз. Швеція забезпечує дотримання прав людини в системі оборони завдяки чіткому регулюванню процедури відмови від військової служби з мотивів совісті. Теоретична цінність дослідження: Проаналізовано сучасне переосмислення концепції “тотального захисту” як комплексної взаємодії військових і цивільних ресурсів. Визначено шведську модель як одну з найбільш збалансованих у контексті поєднання обороноздатності та прав людини. Практична цінність дослідження: Досвід Швеції може бути використаний для розробки або вдосконалення законодавства у сфері альтернативної служби в інших демократичних державах, зокрема в Україні. Цінність дослідження: Результати є цінними для формування законодавчої політики у сфері загального обов’язку оборони та альтернативної служби. Запропоновано елементи шведської моделі, що можуть бути адаптовані в контексті реформ системи національної безпеки. Тип статті: теоретична.

Keywords

• релігійні організації
• свобода совісті
• альтернативна (невійськова) служба
• релігійні переконання
• правове регулювання
• національна безпека
• національна оборона
• військовий обов’язок
• швеція