Екстраординарний перегляд судових рішень у правових системах цивільного права

Abstract

Стаття присвячена проблемі розмежування засобів звичайного та екстраординарного перегляду судових рішень, яка є актуальною з огляду на універсально визнану цінність остаточності судового рішення та недопустимість безпідставного втручання у неї. У статті на прикладах окремих країн, правові системи яких належать до континентальної правової традиції, продемонстровано, які підстави для втручання в остаточне судове рішення визнаються достатніми, а також які характеристики дозволяють об'єднати ці підстав у певні групи. Виявлено, що у найбільш загальних рисах підставами для екстраординарного перегляду є процесуальні порушення, які істотним чином обмежили сторону у здійсненні права бути почутою; порушення у сфері доказування внаслідок неправомірних дій інших учасників розгляду, зокрема внаслідок подання сфальсифікованих доказів; процесуальні порушення, пов’язані зі складом суду. Стаття відмежовує засоби екстраординарного перегляду, які мають наслідком втручання у res judicata, і такі, що не втручаються у нього, а мають на меті перегляд для забезпечення розвитку права. При цьому звертається увага та те, що для випадків, коли втручання у res judicata має місце, помилки у питаннях права, зокрема неправильне застосування матеріального права, як правило, виключається з переліку підстав для екстраординарного перегляду. Окремо у статті приділено увагу допустимості ініціювання екстраординарного перегляду суб’єктами, які не учасниками справа. З посиланням на практику Європейського суду з прав людини автор доходить висновку, що екстраординарний перегляд, який не призводить до втручання у res judicata, може бути ініційований такими суб’єктами, які переслідують публічний інтерес у розвитку права з метою досягнення єдності у тлумаченні правових норм. Стосовно випадків, коли внаслідок перегляду має місце втручання у res judicata, європейське процесуальне законодавство еволюціонує у напрямку усунення цих засобів як таких, що порушують право на справедливий суд.

Keywords

• баланс публічних і приватних інтересів
• остаточність судового рішення
• правова визначеність
• res judicata