Історія науки і техніки (Dec 2018)

Наталя Осадча-Яната (1891–1982): сторінки біографії

  • V. M. Gamaliia

DOI
https://doi.org/10.32703/2415-7422-2018-8-2(13)-436-445
Journal volume & issue
Vol. 8, no. 2(13)
pp. 436 – 445

Abstract

Read online

Статтю присвячено дослідженню життя та діяльності дружини і соратниці видатного українського вченого-ботаніка Олександра Алоїзовича Янати – Наталі Осадчій-Янаті. Показано роль, яку відіграла ця жінка у розвитку української науки, культури та освіти, а також її внесок до вивчення проблем розробки ботанічної номенклатури та термінології лікарських рослин. Наукову діяльність Осадча-Яната розпочала після закінчення фізико-математичного факультету Київських вищих жіночих курсів. Розкрито значення знайомства Наталі з майбутнім чоловіком О. А. Янатою на формування її наукових інтересів і подальшу роботу на теренах науки. Наведено дані про діяльність вченої в комісії з охорони пам’ятників природи та старовини Кримського товариства любителів і дослідників природи, її роль у впровадженні української мови в усі сфери громадського життя. Підкреслено важливість роботи Наталі секретарем термінологічної комісії ботанічної секції Українського наукового товариства, а потім – її роль у розробці вітчизняної термінології в академічних установах. Запропоновано періодизацію наукової діяльності Н. Осадчої-Янати, виокремлено зарубіжний етап її роботи після виїзду за кордон. Показано внесок Н. Осадчої-Янати у створення рукопису словника ботанічної номенклатури, а також у підготовку фундаментальних робіт «Українська ботанічна термінологія» та «Українська ботанічна номенклатура», які, на жаль, так і не були опубліковані. Наведено факти, що свідчать про відданість Н. Осадчої-Янати науковій справі. Так, навіть після того, коли у 1933 р. її чоловіка було репресовано, усі його напрацювання потрапили під заборону, а саму Наталю було звільнено з роботи, вона продовжила вивчення рослинного світу України. Цю діяльність Осадча-Яната провадила і після вимушеної еміграції (спочатку – до Західної Німеччини, а згодом – до США). Розповідається про нелегке життя українських вчених-емігрантів, а також про їхню відданість науці, яка допомогла продовжити дослідницьку діяльність далеко від Батьківщини. Зокрема, зібрані в Україні матеріали Н. Осадчій-Янаті вдалося опублікувати майже через 40 років у вигляді монографії «Українські народні назви рослин». А чимало її рукописів і досі зберігається в архіві Колумбійського університету.

Keywords